вівторок, 2 грудня 2014 р.

Відбитки історії. Альбуміновий друк.

Якщо ви побачите десь в музеї чи в приватній колекції старовинну фотографію у візерунчастій рамці, скоріше за все це буде портрет, з дивовижною навіть для нашої цифрової ери деталізацією та мідним вінтажним відтінком, то скоріше за все це буде альбуміновий відбиток. Саме технологія альбумінового друку була мейнстримом на протязі другої половини 19-го століття

Дана стаття про технологію альбумінового друку, про її роль в історії фотографії, про те, як комерціалізація та реклама фотографії призвела до її надзвичайної популярності як серед професіоналів так і серед аматорів.


Скала ді Кіянті (Величезні сходи) в палаці дожів, Венеція. 1875. Альбуміновий друк.

понеділок, 13 жовтня 2014 р.

Мокра фотографія. Колодієвий процес.

Уявімо собі, що чудовим літнім ранком, ви з друзями вийшли на прогулянку в гори, чи ліс. Природа прекрасна, і вам хочеться фотографувати краєвиди та ваших друзів. Сьогодні це не проблема, цифрові камери легко поміщаються в кишеню, а якщо ви забули камеру, то можна зробити знімок на телефон. Раніше цей процес був зовсім інакшим. Компанія Кодак випустила першу компактну камеру в кінці 1880-х, а що було до того? Всі користувалися скляними пластинами. Так звана мокра фотографія, тобто фотографія, де світлочутливий розчин готувався прямо перед зйомкою та наносилась на пластину, почалася з демонстрації англійським скульптором та винахідником Фредеріком Скотом Арчером, нового фотографічного колодієвого процесу.
Одна з фотографій Фредеріка Скота Арчера

середа, 13 серпня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина V. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


Картьє-Брессон любив гратися в різні ігри зі своїми фотографіями. Як анархіст, він хотів порушити кордони фотографії. Для того, щоб досягти результату, він використовував двовимірні ефекти. Подивимось як це працювало.

США. Нью-Джерсі. Модель в’язниці в Лісбурзі. Одиночна камера. 1975. © Анрі Картьє-Брессон/Магнум Фото

середа, 16 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина IV. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


Пейзажі з наших снів неможливо побачити на яву. Вони знаходяться десь на межі уяви та фантазії. Як можна вивчати сни, якщо ми не можемо взяти камеру з собою.

Іспанія. Барселона. Барріо Чіно. 1933. Анрі Картьє-Брессон

субота, 12 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина III. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


Світ реклами не відображає дійсності. Білборди, що оточують нас скрізь у містах, так само штучні, як і Рафаелівська школа в Афінах. Постановка на фоні «ідеального світу» реклами дає змогу фотографу пограти в гру з протиставленням реального та вигаданого.

Франція. Париж. Метро. 1976. Анрі Картьє-Брессон

середа, 9 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина II. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


У другій частині цього циклу ми розглянемо те, як Картьє-Брессон використовував протиріччя, щоб підривати буденність життя. Дивні речі відбуваються навколо нас, але потрібно мати гостре око, щоб зафіксувати все це за допомогою камери.
Франція. Індр-е-Луар. Юїм. 1955. Німецький художник, Макс Ернст. © Анрі Картьє-Брессон

вівторок, 8 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина I. [Переклад]

Фотограф Сюрреаліст


Анрі Картьє-Брессон

Яке відношення маніфест сюрреалістів має до фотографа Картьє-Брессона? Після виставки в 1947 році в музеї сучасного мистецтва, Роберт Капа порадив Картьє-Брессону перестати називати себе фотографом сюрреалістом. Згодом Картьє-Брессон погодився, що порада Капи була слушною.

Франція. Область Міді-Піреньєм, село Сент-Сірк-Лапопьє. Французький поет Андре Бретон. 1961. © Анрі Картьє-Брессон