На дворі 2015 рік, а деякі ентузіасти завзято продовжуть фотографувати на плівку, проявляти та друкувати фотографії вдома. Друк в домашній фотолабораторії на сьогоднішній день це щось екстремально екзотичне, як готування їжі на дров’яній плиті-печі, а от проявка ч/б плівки з подальшим скануванням живе поки існують ентузіасти, що люблять фотографію як процес. Для багатьох з таких людей запахи фотоплівки та розчинів, магія темної кімнати та красота старих 35 мм чи широкоформатних фотокамер з ювелірною та точною механікою як у хороших швейцарських годинниках все це пов’язане з фотографією і не хочеться втрачати відчуття чарівного дійства з приходом цифрової ери.
Що ж, спробуємо зробити огляд сучасних розчинів та технологій для проявки чорнобілих плівок.
За більш ніж столітню історію фотографії було розроблено велику кількість рецептів для проявки плівки. Після 2000 вже немає такої потреби в нових рецептах, тому їх розробка майже припинилася, але на сьогодні існує багато надійних та відточених методів і готових розчинів, які можна придбати та використовувати вдома, щоб зробити свою фотографію особливою.
субота, 11 квітня 2015 р.
четвер, 12 лютого 2015 р.
Срібна фотографія
«Я не довіряю словам, я довіряю зображенням»
Жіль Перес, французький фотожурналіст
![]() |
| Фото Анрі Картьє-Брессона. Вокзал Сен-Лазар. 1932 |
вівторок, 2 грудня 2014 р.
Відбитки історії. Альбуміновий друк.
Якщо
ви побачите десь в музеї чи в приватній
колекції старовинну фотографію у
візерунчастій рамці, скоріше за все це
буде портрет, з дивовижною навіть для
нашої цифрової ери деталізацією та
мідним вінтажним відтінком, то скоріше
за все це буде альбуміновий відбиток.
Саме технологія альбумінового друку
була мейнстримом на протязі другої
половини 19-го століття
Дана стаття про технологію альбумінового друку, про її роль в історії фотографії, про те, як комерціалізація та реклама фотографії призвела до її надзвичайної популярності як серед професіоналів так і серед аматорів.
Дана стаття про технологію альбумінового друку, про її роль в історії фотографії, про те, як комерціалізація та реклама фотографії призвела до її надзвичайної популярності як серед професіоналів так і серед аматорів.
понеділок, 13 жовтня 2014 р.
Мокра фотографія. Колодієвий процес.
Уявімо собі, що чудовим літнім ранком, ви з
друзями вийшли на прогулянку в гори, чи
ліс. Природа прекрасна, і вам хочеться
фотографувати краєвиди та ваших друзів.
Сьогодні це не проблема, цифрові камери
легко поміщаються в кишеню, а якщо ви
забули камеру, то можна зробити знімок
на телефон. Раніше цей процес був зовсім
інакшим. Компанія Кодак випустила першу
компактну камеру в кінці 1880-х, а що було
до того? Всі користувалися скляними
пластинами. Так звана мокра фотографія,
тобто фотографія, де світлочутливий
розчин готувався прямо перед зйомкою
та наносилась на пластину, почалася з
демонстрації англійським скульптором
та винахідником Фредеріком Скотом
Арчером, нового фотографічного колодієвого
процесу.
![]() |
| Одна з фотографій Фредеріка Скота Арчера |
середа, 13 серпня 2014 р.
Маніфест сюрреаліста. Частина V. [Переклад]
Анрі Картьє-Брессон
Картьє-Брессон
любив гратися в різні ігри зі своїми
фотографіями. Як анархіст, він хотів
порушити кордони фотографії. Для того,
щоб досягти результату, він використовував
двовимірні ефекти. Подивимось як це
працювало.
![]() |
| США. Нью-Джерсі. Модель в’язниці в Лісбурзі. Одиночна камера. 1975. © Анрі Картьє-Брессон/Магнум Фото |
середа, 16 липня 2014 р.
Маніфест сюрреаліста. Частина IV. [Переклад]
субота, 12 липня 2014 р.
Маніфест сюрреаліста. Частина III. [Переклад]
Анрі Картьє-Брессон
Світ реклами
не відображає дійсності. Білборди, що
оточують нас скрізь у містах, так само
штучні, як і Рафаелівська школа в Афінах.
Постановка на фоні «ідеального світу»
реклами дає змогу фотографу пограти в
гру з протиставленням реального та
вигаданого.
![]() |
| Франція. Париж. Метро. 1976. Анрі Картьє-Брессон |
Підписатися на:
Дописи (Atom)





