вівторок, 2 грудня 2014 р.

Відбитки історії. Альбуміновий друк.

Якщо ви побачите десь в музеї чи в приватній колекції старовинну фотографію у візерунчастій рамці, скоріше за все це буде портрет, з дивовижною навіть для нашої цифрової ери деталізацією та мідним вінтажним відтінком, то скоріше за все це буде альбуміновий відбиток. Саме технологія альбумінового друку була мейнстримом на протязі другої половини 19-го століття

Дана стаття про технологію альбумінового друку, про її роль в історії фотографії, про те, як комерціалізація та реклама фотографії призвела до її надзвичайної популярності як серед професіоналів так і серед аматорів.


Скала ді Кіянті (Величезні сходи) в палаці дожів, Венеція. 1875. Альбуміновий друк.

понеділок, 13 жовтня 2014 р.

Мокра фотографія. Колодієвий процес.

Уявімо собі, що чудовим літнім ранком, ви з друзями вийшли на прогулянку в гори, чи ліс. Природа прекрасна, і вам хочеться фотографувати краєвиди та ваших друзів. Сьогодні це не проблема, цифрові камери легко поміщаються в кишеню, а якщо ви забули камеру, то можна зробити знімок на телефон. Раніше цей процес був зовсім інакшим. Компанія Кодак випустила першу компактну камеру в кінці 1880-х, а що було до того? Всі користувалися скляними пластинами. Так звана мокра фотографія, тобто фотографія, де світлочутливий розчин готувався прямо перед зйомкою та наносилась на пластину, почалася з демонстрації англійським скульптором та винахідником Фредеріком Скотом Арчером, нового фотографічного колодієвого процесу.
Одна з фотографій Фредеріка Скота Арчера

середу, 13 серпня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина V. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


Картьє-Брессон любив гратися в різні ігри зі своїми фотографіями. Як анархіст, він хотів порушити кордони фотографії. Для того, щоб досягти результату, він використовував двовимірні ефекти. Подивимось як це працювало.

США. Нью-Джерсі. Модель в’язниці в Лісбурзі. Одиночна камера. 1975. © Анрі Картьє-Брессон/Магнум Фото

середу, 16 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина IV. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


Пейзажі з наших снів неможливо побачити на яву. Вони знаходяться десь на межі уяви та фантазії. Як можна вивчати сни, якщо ми не можемо взяти камеру з собою.

Іспанія. Барселона. Барріо Чіно. 1933. Анрі Картьє-Брессон

суботу, 12 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина III. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


Світ реклами не відображає дійсності. Білборди, що оточують нас скрізь у містах, так само штучні, як і Рафаелівська школа в Афінах. Постановка на фоні «ідеального світу» реклами дає змогу фотографу пограти в гру з протиставленням реального та вигаданого.

Франція. Париж. Метро. 1976. Анрі Картьє-Брессон

середу, 9 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина II. [Переклад]


Анрі Картьє-Брессон


У другій частині цього циклу ми розглянемо те, як Картьє-Брессон використовував протиріччя, щоб підривати буденність життя. Дивні речі відбуваються навколо нас, але потрібно мати гостре око, щоб зафіксувати все це за допомогою камери.
Франція. Індр-е-Луар. Юїм. 1955. Німецький художник, Макс Ернст. © Анрі Картьє-Брессон

вівторок, 8 липня 2014 р.

Маніфест сюрреаліста. Частина I. [Переклад]

Фотограф Сюрреаліст


Анрі Картьє-Брессон

Яке відношення маніфест сюрреалістів має до фотографа Картьє-Брессона? Після виставки в 1947 році в музеї сучасного мистецтва, Роберт Капа порадив Картьє-Брессону перестати називати себе фотографом сюрреалістом. Згодом Картьє-Брессон погодився, що порада Капи була слушною.

Франція. Область Міді-Піреньєм, село Сент-Сірк-Лапопьє. Французький поет Андре Бретон. 1961. © Анрі Картьє-Брессон

четвер, 3 липня 2014 р.

Роджер Фентон. Перший військовий фоторепортер.


Роджер Фентон на "фотографічному фургоні", саме у цьому фургоні знаходилась фотолабораторія з якою він подорожував по Криму в 1855 році


В рамках циклу статей про історію фотографії цікавою буде розповідь про Роджера Фентона, першого фотографа, що знімав війну. Ранні фотографії з видами Києва, що збереглися до наших днів також належать його авторству.

Роджер Фентон, піонер фотографії, народився в Англії в Ланкаширі в сім’ї банкірів. Закінчив Оксфордський університет зі ступінню бакалавра мистецтв. Потім навчався в Парижі в студіях різних художників живопису, після повернення в Лондон також вчився мистецтву малювання. Вперше він побачив фотографію на виставці в Гайд-парку в 1851 і був дуже вражений. І вже через рік він фотографував види Англії та розпочав кар’єру як один з перших професійних фотографів.

Боротьба технологій. Калотипія.

Вільям Генрі Фокс Талбот, Фото 1864 року.

«Я  не заявляю, що  вдосконалив мистецтво, а лише про те, що дав початок новому, границі якого неможливо точно встановити сьогодні»
Вільям Генрі Фокс Талбот

Невдалий старт


Світ був у захваті від винаходу продемонстрованого Луї Дагером: маленькі дзеркальні зображення були дуже різкими та детальними їх можна було розглядати за допомогою лупи, їх технологія була відкритою та не складною, відповідно, новими можливостями широко користувалися художники, портретисти та просто бізнесмени. Звістка про відкриття Дагера досягла Англії, ще до того, як метод був оприлюднений з трибуни академії, і звістка ця надзвичайно налякала англійського винахідника Вільяма Генрі Фокса Талбота (Talbot, William Henry Fox), оскільки йому вдалося зробити щось подібне. Метод Талбота не був оприлюднений і сам він поспішав заявити про винахід в пресі так як боявся, що роки випробувань пройшли дарма, і якийсь француз першим запатентує схожу технологію. Талбот не знав, що дагеротипія суттєво відрізняється від його власного методу і запатентував свій метод в 1839 році, який назвав калотипія, або калотипний негативний процес від грецького καλός — красивий та τύπος — відбиток, також цей метод називали талботипією по аналогії з дагеротипією.

пʼятницю, 27 червня 2014 р.

З чого все починалось. Дагеротипія.


Луї Дагер. Дагеротипія. 1844
 « Щовечора він сідав поряд з каштаном і читав латиною проповіді, проте Хосе Аркадіо Буендіа вперто відхиляв його риторичні викрутаси та шоколадні піднесення й вимагав єдиного незаперечного доказу — дагеротипного знімка Господа Бога. Тоді падре Никанор приніс йому образки й гравюри, а також копію хустки Вероніки, але Хосе Аркадіо Буендіа відкинув усе це як ремісничі вироби, позбавлені наукової основи. »

Ґабріел Ґарсія Маркес, Сто років самотності

 

Вступ


Очевидно, що починати розповідь про фотографію потрібно з живопису. Всі ідеї які розвивала фотографія базуються на образотворчому мистецтві, на проблемах які так чи інакше вирішувались художниками. Момент початку живопису звичайно ж ніде не зафіксований, ми можемо лише уявити як десь у печері хтось з наших вузьколобих та волохатих пращурів вирішив, що потрібно намалювати свою інтерпретацію полювання на мамонтів на стіні. Напевно так було простіше передати якесь важливе послання, простіше ніж словами чи жестами. Чи можливо він просто хотів лишити згадку про своє плем'я? Чи він хотів слави? Так чи інакше деяку інформацію ми змогли отримати через тисячі років. Чи думав він про це коли малював?